журнал Різноманіт

Квітень. Назва цього місяця пов’язана з цвітінням квітів. Цвітень. Весна повністю вступає в свої права. Квітень – провісник літа. Дзвінкий, променистий місяць чистоти, очищення природи, її розквіту...

У лісі розпускається медяниця. Її віночок – чудо природи: спочатку рожевий, потім пурпурово-фіолетовий. Зацвітає сіра вільха – із розчепірених шишок сиплеться жовтий пилок. У безкрайому небі тріпочуть жайворонки. Голосно співають зорянки, токують дятли. Перші концерти дають жаби. Все частіше посміхається сонечко. Сяє над землею посмішка квітня...

 

Про квітень в народі складено такі приказки і прикмети:

Вишні і терен зацвіли – сійте кукурудзу.

 

Вільха зацвіте – сій гречку.

Дощ квітневий – на врожай грибів.

 

Квітень з водою – травень з травою.

Мокрий квітень – буде урожай картоплі.

 

Квітень-плутень – часто плутає зиму з весною.

Квітень холодний – рік неврожайний.

 

Гроза у перших числах квітня – на тепле літо.

Мокрий квітень, сухий май – у коморі буде рай.

 

 

1 квітня – Дарії, Хрисанфа. В народі казали: «Як Хрисанф погідний, то буде рік дорідний».

 

4 квітня – Василя Теплого. Цього дня на світанку спостерігають за сонцем: якщо воно у червоних колах – чекай на багатий врожай.

6 квітня – Захарії і Якова. Землероби у це свято примічали: якою буде ніч, такою буде і весна. Якщо теплою, то і весна буде сприятливою, а холодною – «не жди з моря погоди».

 

7 квітня – Благовіщення. Традиційно це найбільше весняне свято. Селяни з особливою пошаною ставилися до нього, оскільки вважали, що «Бог у цей день благословляє всі рослини», а відтак

було за великий гріх братися за будь-яку роботу. Особливо застерігали вагітних жінок. Існує повір’я, що навіть птах на Благовіщення не в’є гнізда.

 

Благовіщення без ластівок – холодна весна.

Гроза на Благовіщення – до теплого літа, до врожаю горіхів.

 

Дощ на Благовіщення – вродиться жито.

Сніг на Благовіщення – літо буде неврожайне.

 

Погода на Благовіщення перед сходом сонця ясна і тиха – буде врожай збіжжя.

Яка погода на Благовіщення – така і на Великдень (цього року свято Пасхи відзначається 4 квітня, до Благовіщення – авт.).

 

8 квітня – Благовісника архангела Гавриїла. Архангел вважався покровителем блискавок. Тому люди намагалися вшановувати його, «щоб блискавою не спалив хати та хліби».

9 квітня – Мотрони. Цього дня завершується приліт птахів. В народі й казали: «Мотря вийшла з хати пташок зустрічати».

 

12 квітня – Івана Лествичника. У давнину вірили, що домовик їздить у цю ніч на конях і заплітає їм гриви, тому вішали мертву сороку над кіньми, щоб домовик на ній розважався.

18 квітня – Федули. До цього дня не знімали подвійних вікон, бо «Федул ще не раз мороз добув», а «прийшов Федул – тепло роздув».

 

20 квітня – Килини. Якщо у цей день дощ – буде погана ярина, але вродить калина.

21 квітня – Родіона Руфа. Настав період, коли сонце зустрічається з місяцем.

 

22 квітня – День землі. Ще зранку талою водою обливали худобу. Вважалося, що вона не хворітиме, буде покірною і трудолюбивою.

23 квітня – Терешка. До цього часу мали стужавіти (затвердіти) дороги, а відтак в Україні закінчувалося найбільше бездоріжжя.

 

24 квітня – Антипа. На цей час уже виростала кропива, з якої сільські жінки готували смачний зелений борщ.

27 квітня – Мартина. Якщо жаби на Мартина кричать, а після Мартина мовчать, то неодмінно похолодає.

 

30 квітня – Зосима, покровителя бджіл.