Найшикарніше враження - коли ти в’їжджаєш у місто на потязі через південний міст. Перед Вами відкривається просто вражаюча панорама семи пагорбів, неначе ти летиш над містом літаком – під тобою річка Тежу, праворуч Фортеця Св. Жоржа, а ліворуч - Монастир Св. Жеронімо.
Лісабон абсолютно не схожий на вилизані столиці Європи, він справляє враження дещо занедбаного, навіть провінційного міста, просякнутого при цьому імперським духом. Аякже, Португалія колись була великою морською державою і португальці ще й досі сумують за втраченими колоніями. Під ногами - колоритна місцева бруківка: дрібними камінцями (7х7см), білого та чорного кольору, викладені візерунки на майже всіх центральних площах та вуличках столиці.
Кажуть, що всі колишні португальські колонії мають таку традиційну бруківку - від Анголи до Бразилії. Інколи можна зустріти цілі картини-мозаїки під ногами. При цьому бруківка не зціплюється цементом, вона просто підганяється за формою і забивається спеціальним пресом в землю, а потім роками полірується ногами пішоходів. Коли на місто спадає вечір, гарно піднятися сходами до Баріо Альто. Там майже на сходах містяться чисельні ресторанчики, де можна смачно і недорого повечеряти милуючись нічним містом.