У нашій країні широким попитом користується соняшникова халва, воно здійснюється промисловим способом з насіння соняшнику. Але навіть і в такому процесі при приготуванні халви справжні майстри домішують її вручну. Така халва має шарувато-волокнисту структуру і готується з карамельною маси і обсмажених тертих насіння соняшнику.
Як вважають фахівці Інституту харчування РАМН, соняшникова халва однаково корисна дітям і дорослим. Вона висококалорійні, перевершує по харчової цінності навіть шоколад. Віруючі люди можуть вживати халву під час релігійних постів, оскільки це суто рослинний продукт. Для соняшникового халви характерний сірий або світло-сірий колір, шарувато-волокниста структура і приємний запах смаженого насіння.
У арахісової халву, як і в соняшниковій, є вітаміни Е, В2, В6, РР, D і такі необхідні мінеральні речовини, як магній, фосфор, калій, залізо та ін Вони необхідні для нормального функціонування нервової тканини, серця, печінки та інших органів і систем.
У кунжутною халву багато білків, амінокислот, вітамінів С, Е і F, кальцію та інших корисних речовин, які знижують рівень жирів у крові і активізують діяльність мозку, попереджають серцево-судинні захворювання і навіть знижують ризик розвитку онкологічних процесів.
У деяких країнах проводяться більш екзотичні види халви, наприклад з манної крупи. По виду й смаку така халва сильно відрізняється від тієї, що нам знайома: вона драглисті і майже прозора. У неї додають шматочки сухофруктів, мед, мигдаль.
Ще один екзотичний варіант – морквяна халва, до складу якої входять згущене молоко і топлене масло.
Роблять халву і з пшеничного борошна з цукром, горіхами, кунжутом і малознайомими нам, але дуже корисними насінням «калінджі».
Як стверджують кулінари, навіть з локшини можна зробити халву: достатньо просмажити її на олії і залити медом або густим виноградним соком.
Звичайно, всі ці незвичайні делікатеси лише з натяжкою можна віднести до рецептів халви. За технологією приготування вони більше схожі на нугу, «солодке поліно» та інші східні солодощі.
|