Б'ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив...
Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив!
.....
Такая їх доля:
Не вернуться сподівані, Не вернеться воля,
Не вернуться запорожці, Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну Червоні жупани!
Обідрана, сиротою Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині, А ніхто не бачить....
Тілько ворог, що сміється... Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, - Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава, Слава України.
.....
Про Січ, про могили,
Коли яку насипали, Кого положили.
Про старину, про те диво, Що було, минуло...
Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули,
Що діялось в Україні, За що погибала,
За що слава козацькая На всім світі стала!